Насіння грибів: чому його не існує і що купувати замість нього

«Насіння грибів» шукають щовесни, коли хочеться посадити гриби на дачі так само, як моркву чи кріп. Але насіння в грибів немає: вони розмножуються спорами, а виростити гриб зі спори набагато складніше, ніж здається. Пояснюємо, як влаштований життєвий цикл гриба, чому грибівники працюють не зі спорами, а з чистими культурами, і що насправді треба купити, щоб на пеньку чи грядці з’явилися гриби.

Чому в грибів немає насіння

Насіння — особливість насінних рослин. Усередині насінини є багатоклітинний зародок, запас поживних речовин і захисна оболонка: посійте її — і виросте рослина з ознаками сорту. Гриби — окреме царство живих організмів, за походженням ближче до тварин, ніж до рослин, і насіння вони не утворюють.

Замість насіння в грибів є спори — мікроскопічні клітини розміром у кілька мікрометрів, без зародка і з мізерним запасом живлення. Їх утворюють плодові тіла, тобто те, що ми називаємо грибом. У пластинчастих грибів спори дозрівають на пластинках під шапкою, у трутовиків і білого гриба — у трубочках, у їжовиків — на шипиках. На кожній базидії, спеціальній клітині спороносного шару, зазвичай утворюються чотири спори.

Гриб виробляє величезну кількість спор: відбиток, який грибники роблять на папері для визначення виду, складається з мільйонів спор, а великі трутовики, як зазначають дослідники механізму спороношення, випускають трильйони. Така щедрість — відповідь на величезні втрати: майже всі спори гинуть, не потрапивши в придатне місце, і лише поодинокі дають початок новому міцелію.

Від спори до гриба: як розмножуються гриби

У більшості культивованих видів шлях від спори до нового плодового тіла складається з кількох етапів:

1. Проростання. Потрапивши у вологе місце з їжею, спора проростає тонкою ниткою — гіфою. Гіфа росте й розгалужується, утворюючи первинний міцелій. У кожній його клітині одне ядро з одинарним набором хромосом.
2. Злиття. Первинний міцелій сам по собі плодових тіл зазвичай не утворює. Йому потрібно зустріти гіфу іншого міцелію сумісного типу спарювання. Гіфи зливаються й обмінюються ядрами.
3. Вторинний міцелій. Відтепер кожна клітина містить два різні ядра — по одному від кожного «батька». Такий міцелій називають дикаріотичним; у багатьох видів пару ядер під час поділу клітин зберігають особливі вирости — пряжки. Саме дикаріотичний міцелій роками живе в деревині чи ґрунті й здатен плодоносити.
4. Плодове тіло. Коли настають сприятливі умови — достатньо вологи, потрібна температура, свіже повітря, — міцелій формує зачатки, з яких виростають гриби. Усі гіфи плодового тіла дикаріотичні.
5. Нові спори. У кожній базидії два ядра зливаються, а потім діляться мейозом. Утворюються чотири спори з новими комбінаціями генів, і цикл повторюється.

Народне слово «грибниця» означає саме міцелій — білі нитки, які видно, якщо обережно підняти лісову підстилку або розколоти трухлявий пень. Гриб, який ми збираємо, — лише тимчасовий орган розмноження цієї мережі, а сама грибниця може жити в одному місці багато років.

Чому гриби не вирощують зі спор

Здавалося б, якщо гриб випускає мільярди спор, досить зібрати їх і посіяти. На практиці грибівники роблять інакше, і причин тут три.

Генетична лотерея

Кожна спора — продукт мейозу, тобто нова комбінація генів. Дорадча служба Університету штату Пенсильванія пояснює: з кожної спори, найімовірніше, вийде новий штам із непередбачуваними властивостями, тому більшість посівного міцелію виготовляють із міцелію збереженої культури, а не зі спор. Посіявши спори, ви отримаєте суміш різних штамів: одні ростуть швидко, інші повільно, одні дають великі плодові тіла, інші — дрібні або погано плодоносять.

Повільний старт

Спора має прорости, гіфи — зустріти сумісного партнера і злитися, і лише після цього міцелій починає по-справжньому освоювати субстрат. Посівний міцелій пропускає ці етапи: у субстрат одразу потрапляє готовий дикаріотичний міцелій, який з першого дня росте з кожної зернини чи шканта.

Конкуренти

Окрема спора крихітна і беззахисна, а в повітрі, ґрунті й деревині вже є спори плісняви, бактерії та міцелій диких грибів. Поки спори культивованого гриба проростають і шукають партнера, конкуренти встигають зайняти субстрат. Тому навіть лабораторії, які отримують нові штами зі спор, пророщують їх на агарі в стерильних умовах.

Замість спор грибівники використовують клон — шматочок тканини плодового тіла, перенесений на стерильне поживне середовище. На кафедрі фітопатології Університету штату Пенсильванія таку культуру прямо називають клоном вихідного гриба: вона зберігає властивості відібраного штаму. Спори ж потрібні передусім селекціонерам — саме з них виводять нові штами, які потім перевіряють на плодоношення.

Правильні терміни: від маточної культури до посівного міцелію

Шлях культури від лабораторії до вашого пенька має кілька ланок. У програмі Cornell Small Farms його описують як послідовність «агар — зерно — основний субстрат» і зазначають, що більшість грибівників купує готовий посівний міцелій у постачальників, а не робить його самостійно.

1. Маточна культура — чистий штам на агаровому середовищі в пробірці чи чашці Петрі.
2. Маточний міцелій — перше покоління на стерилізованому зерні, засіяне з агару. Його використовують для розмноження наступних партій, а не для засіву субстрату.
3. Посівний міцелій — наступне покоління на зерні, тирсі чи дерев’яних шкантах. Саме його вносять у солому, колоду або пень.
4. Субстрат — деревина, солома чи компост, на яких гриб формує плодові тіла.

У побуті ці слова часто плутають, тож ось коротка відповідність:

Що купити замість насіння й як посадити гриби

Коли ви шукаєте, де насіння грибів купити, насправді вам потрібен живий посівний міцелій виду, який росте у ваших умовах. Вибір залежить від того, що є на ділянці:

• Пні або свіжі колоди листяних порід. Підійдуть чопики з міцелієм для пнів і колод: шканти забивають у просвердлені отвори й заливають воском. Для першого досвіду найпростіша глива звичайна на шкантах, для дубових колод — шиітаке на шкантах.
• Солома, тирса і бажання отримати врожай у цей сезон. Знадобиться зерновий міцелій гливи і пастеризований субстрат.
• Сумніви, що обрати. Опишіть ділянку, деревину і свої очікування на консультації з вирощування грибів.

Головна умова — міцелій має бути живим. Висушений міцелій часто не проростає з тих самих причин, з яких не працюють спори: мало активних гіф і довгий старт, за який субстрат захоплюють конкуренти. Докладно про це — у статті сухий міцелій чи живий: чим вони відрізняються. Grybosad відправляє живий посівний міцелій із датою виготовлення на упаковці, щоб було видно, наскільки він свіжий.

Як посадити гриби на колоді: коротка схема

Посадка шкантів значно простіша за роботу зі спорами і не потребує стерильності. Загальна послідовність така:

1. Колода. Свіжа деревина листяної породи, що підходить обраному виду, діаметром приблизно 10–20 см. Тонші колоди швидко пересихають, а деревина, яка пролежала після рубки кілька місяців, обростає гірше.
2. Отвори. Свердло під діаметр шканта: для шкантів 8 × 35 мм — 8,5 мм, глибина отвору близько 40 мм. Крок у ряду — 10–15 см, сусідні ряди зміщені в шаховому порядку.
3. Засів. Шканти забивають урівень із корою, а кожен отвір одразу закривають воском, щоб міцелій не пересох і не пустив усередину конкурентів.
4. Місце. Колоду ставлять у тінь, захищену від вітру, і поливають у тривалу посуху.
5. Очікування. Міцелій поступово займає деревину; білі плями на торцях — ознака того, що обростання йде.

Відбитки спор і суспензії спор: для кого вони

У продажу трапляються відбитки спор на папері чи фользі й шприци із суспензією спор у воді. Це справжні спори, але призначені вони для лабораторної роботи. Щоб отримати з них робочу культуру, спори висівають на стерильний агар, чекають проростання і злиття гіф, відбирають найкращі колонії, перевіряють їх на плодоношення і лише потім розмножують на зерні. Без стерилізатора, бокса з чистим повітрям і навичок асептичної роботи така суспензія в субстраті найчастіше програє плісняві.

Відбиток спор корисний і грибнику-аматору, але з іншою метою: колір спорового порошку — одна з ознак, за якими визначають вид.

Білі гриби, лисички і трюфелі: чому їх не посадиш із пакета

Найчастіше «насіння грибів» шукають для лісових видів — білого гриба, лисичок, підберезників. Це мікоризні гриби: їхній міцелій обплітає дрібні корені живих дерев і обмінюється з ними речовинами — отримує від дерева цукри, а віддає воду й мінеральні елементи. Без дерева-партнера такий гриб плодових тіл не утворює, тож виростити його на соломі, тирсі чи пеньку не вдасться ні зі спор, ні з міцелію.

Трюфелі культивують, але інакше: у розсадниках заражають коріння саджанців дуба чи ліщини, висаджують їх на плантацію з відповідним ґрунтом і чекають урожаю роками. Що реально можна зробити для білих грибів на власній ділянці і на що розраховувати, розібрано в статті чи можна виростити білі гриби на дачі. А для передбачуваного врожаю на пнях і колодах обирають ксилотрофів, тобто гриби, що живляться деревиною: гливу, шиітаке, опеньок зимовий, рейші.

Часті питання

Ігор Іваненко
Міколог-ентузіаст і дослідник, 10 років досвіду